Пляшка з водою в барабані нібито допомагає зменшити витрати води під час прання, але гарантованої економії цей метод не забезпечує. До того ж сторонній важкий предмет може створити ризики для машини та білизни.
Так званий «японський метод» набуває популярності серед тих, хто прагне скоротити комунальні витрати й екологічний вплив. Спосіб викликає суперечки серед користувачів і майстрів із ремонту побутової техніки.
Прихильники лайфхаку кладуть у барабан разом із білизною закриту півторалітрову пляшку, наповнену водою. За їхньою версією, вона займає частину вільного простору, тому для циклу потрібно менше води.
Однак сучасні пральні машини визначають кількість води не лише за вільним об’ємом барабана. На неї впливають конструкція моделі, обрана програма, завантаження та алгоритми керування. Тому твердження про гарантовану економію води майже на 10% не можна вважати універсальним.
Регулярне використання важкого стороннього предмета може бути ризикованим, особливо під час швидкого віджимання. Пляшка здатна хаотично переміщуватися й ударятися об стінки барабана. Тверді краї або пошкоджена поверхня можуть створити додаткове механічне навантаження.
Пляшка та кришка також контактують з одягом. Гострі краї, задирки чи пошкодження пластику потенційно можуть зачепити делікатні тканини. А предмет, що вільно рухається разом із білизною, може порушити розподіл навантаження: тоді під час віджимання машина здатна сильніше вібрувати й шуміти. Регулярні надмірні вібрації небажані для її механізмів.
Є й гігієнічний нюанс: якщо пляшка погано закрита або пошкоджена, вода може потрапити всередину барабана. Багаторазове використання без належного очищення створює додаткове джерело забруднення.
Економніше й безпечніше дотримуватися рекомендацій виробника: обирати програму відповідно до кількості білизни, не перевантажувати барабан і користуватися режимами з оптимальним споживанням води.