Покрова для запорожців: молитви, козацькі ради та вибори отамана

Покрова для запорожців: молитви, козацькі ради та вибори отамана

1 жовтня в Україні відзначають Покрову Пресвятої Богородиці, День захисників і захисниць та День українського козацтва. Ці дати пов’язані історично: запорожці вважали Покрову своїм головним святом і шанували Богородицю як Небесну Заступницю.

На честь свята на Запорізькій Січі зводили храми. Глибока пошана козаків до Богородиці згодом відобразилася в українському іконописі.

Для козаків Покрова була не лише церковним святом, а й важливою частиною духовного життя. Перед військовими походами вони просили Богородицю про захист, а після повернення зверталися до неї з подячними молитвами. Образ Божої Матері, яка покриває людей своїм омофором, уособлював для запорожців небесне заступництво.

Покрова мала значення і для громадського життя Січі: цього дня козаки традиційно збиралися на ради, обговорювали важливі питання та обирали кошового отамана.

У XVII–XVIII століттях в українському іконописі сформувався окремий тип образів, який нині називають «Козацькою Покровою». На таких іконах під покровом Богородиці зображували гетьманів, отаманів і звичайних козаків, а поруч із ними — представників духовенства.

До нашого часу збереглося трохи більше десятка таких ікон. Вони є важливими пам’ятками українського мистецтва та допомагають краще зрозуміти духовний світ козацької доби.

Один із найвідоміших образів пов’язаний з останнім кошовим отаманом Запорізької Січі Петром Калнишевським. На січовій іконі його зображено внизу праворуч серед козаків. Після знищення Січі в 1775 році Калнишевського заарештували й відправили до Соловецького монастиря, де він провів в ув’язненні понад 25 років.

Православна Церква вшановує його як святого праведного Петра Калнишевського Багатостраждального. Його зображення під покровом Богородиці передає головну ідею таких ікон — віру в небесне заступництво Божої Матері.

День українського козацтва збігається з Покровою. Після того як Православна Церква України та Українська Греко-Католицька Церква з 1 вересня 2023 року перейшли на новоюліанський календар, дата нерухомого свята змістилася з 14 жовтня на 1 жовтня. Разом із нею на 1 жовтня перенесли й державні пам’ятні дати — День захисників і захисниць України та День українського козацтва.

Окремі парафії, що дотримуються старого юліанського календаря, відзначають Покрову 14 жовтня. У XXI столітті різниця між календарями становить 13 днів. День захисників і захисниць України започаткували 2014 року, а 2023-го його дату перенесли з 14 на 1 жовтня, щоб зберегти символічний зв’язок із Покровою.

Рекомендуємо