Смерть 28-річної працівниці Іркутського протичумного інституту Дар’ї Шипілової та ізоляція близько 200 її контактів викликали питання про можливий інцидент у лабораторії. В аналізі Atlantic Council аналітики вказують на суперечливі повідомлення, масштаб реакції та історію російських програм біологічної зброї. Прямих доказів зв’язку смерті з чумою немає.
Шипілова померла від пневмонії нез’ясованого походження. Близько двохсот людей, які контактували з нею, опинилися під медичним наглядом за участю ФСБ. Офіційна Москва заперечує будь-який зв’язок із чумою чи аварією в лабораторії, тоді як аналітики вважають обставини підставою для сумнівів.
Російська історія роботи з чумою як потенційним засобом ураження сягає радянської програми біологічної зброї, що зародилася наприкінці 1920-х років і розвивалася навіть після підписання Конвенції про заборону біологічної зброї. Перебіжчики розповідали про спроби створити штами, стійкі до антибіотиків. Американські звіти останніх років стверджують, що наступальна програма не припинилася, а військові лабораторії розширюються. На супутникових знімках зафіксували нові будівлі високого рівня біозахисту біля Москви, хоча офіційно їх називають оборонними.
На тлі війни проти України Вашингтон повідомляє про тисячі випадків застосування російськими військами хімічних речовин. Експерти зазначають, що заперечення та перекладання відповідальності є типовими тактиками Кремля. Як приклад наводять отруєння Олексія Навального: Москва назвала звинувачення безпідставними, попри висновки західних країн. Низький рівень прозорості й попередні випадки приховування лабораторних аварій також підсилюють недовіру.
У 1979 році в Свердловську сибірська виразка вирвалася з військового комплексу й забрала життя щонайменше 68 людей. Радянська влада понад десять років звинувачувала заражене м’ясо, доки Борис Єльцин офіційно не визнав військову відповідальність. Цей випадок, зазначають аналітики, посилює сумніви щодо офіційної версії подій в Іркутську.
Російські показники біологічної безпеки в міжнародних рейтингах залишаються низькими, а незалежних спостерігачів навряд чи допустять до розслідування. Спочатку глава Бурятії повідомив про чуму, але невдовзі відредагував заяву. Місцеві джерела стверджують, що співробітники ФСБ супроводжували машини швидкої допомоги з контактними особами. Ці обставини підживлюють підозри щодо можливого інциденту в лабораторії, але самі по собі його не доводять.
Експерти також звертають увагу на штучний інтелект. Прямих доказів його причетності до подій в Іркутську немає, однак технології подвійного використання за слабкого нагляду можуть підвищувати ризик випадкового чи навмисного вивільнення патогенів. Atlantic Council закликає надати незалежним організаціям доступ до зразків і клінічних записів та можливість провести експертизу, зокрема через механізми ВООЗ і Конвенції про заборону біологічної зброї. Збереження доказів, наголошують аналітики, необхідне для встановлення справжньої причини трагедії.